Обійми на вокзалі Львова, сльози, посмішки, квитки на електричку, бажання спати. Все. Кінець казці. Залишаються тільки добрі спогади, нові друзі, фотографії, листи в розсилці, штампи в закордонному паспорті..
Згадаю, як то було: зголошення, документи, біганина за довідками, страховками, доїзд до Львова, бусік, який на 5 днів став рідним домом, нові люди і безсонні ночі:)
На фоні Остробрамської ікони, ВВМ 2010, м. Вільнюс, Литва
Визначні діячі Пласту на Закарпатті
